- розправлений
- -а, -е.Дієприкм. пас. мин. ч. до розправити I. || розпра́влено, безос. присудк. сл.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
розправлений — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
розгорнутий — розго/рнений, а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до розгорнути. || розго/рнуто, безос. присудк. сл. 2) у знач. прикм.Випрямлений, розправлений. || Розкритий, відкритий (про зошит, книжку, лист, газету і т. ін.). 3) у знач. прикм. Який розпустився,… … Український тлумачний словник
розтріпаний — 1 дієприкметник розкуйовджений розтріпаний 2 дієприкметник розправлений; розтрушений розм … Орфографічний словник української мови